Проблема
Двадцять першого вересня 2010р. Кабінет Міністрів України виніс на розгляд Верховної Ради України черговий проект нового Податкового кодексу. Аналіз показує, що даний документ не відповідає насущним потребам м’ясо-молочної галузі України. Більше того, ряд його положень різко знижує ефективність механізмів державної підтримки виробників молока і м'яса, провокуючи прискорену деградацію племінного стада та скорочення поголів'я ВРХ у населення.
Без кардинальної переробки відповідних положень Податкового кодексу вітчизняна м’ясо-молочна галузь ризикує опинитися в серйозній кризі, результатом якого стане падіння обсягів виробництва у фізичному і грошовому вираженні, а також зростання цін на готову продукцію.
Зокрема, у проекті Податкового кодексу необхідно видалити положення, які передбачають перехід від субсидування закупівельних цін до виплати компенсації на голову ВРХ наявну на 1 січня відповідного року, а також відволікання 30% коштів від виплати дотацій на кредитування будівництва та реконструкції тваринницьких ферм. Дані норми набувають чинності, у разі створення відповідного спеціального фонду Державного бюджету України. Ідея «поголовного» дотування викликала одностайні протести і гостру критику виробників, переробників і галузевих експертів.
По-перше, перехід від виплати дотації на одиницю продукції, здану переробнику, до виплати на корову веде до скорочення державної підтримки високопродуктивних виробників і заохочує власників низькопродуктивних корів. Іншими словами, це веде до скорочення стимулів збільшення обсягу виробництва і підвищення якості молока та м'яса.
По-друге, розподіл дотації між 1,6 млн. власників 2,2 млн. корів потребує створення колосального адміністративного апарату і додаткових непродуктивних витрат від власників корів, вимушених збирати довідки і заводити персональні банківські рахунки для отримання дотацій. Також з'явиться підґрунтя для корупційних зловживань, які неможливі при збереженні діючої системи субсидування закупівельних цін.
По-третє, відволікання 30% коштів на кредитування, призведе до скорочення обсягу дотацій, а, отже, зниження доходів виробників, багато з яких працюють на межі рентабельності. Також зауважимо, що великі господарства самостійно залучають кредити на розвиток виробництва, а приватник не стане звертатися за держкредитами через складність супутніх процедур. У результаті дана міра лише погіршить становище галузі і призведе до зниження її інвестиційної привабливості.
Народний депутат М. В. Кравченко подав поправку, що передбачає збереження колишнього порядку виплати дотації, - субсидування закупівельної ціни. Проте автори опублікованого проекту Податкового кодексу залишили її без уваги.
Також, залишилася неврахованою і пропозиція народного депутата І.А. Горіної, спрямована на розвиток сільськогосподарських кооперативів, які об'єднують власників ВРХ. Справа в тому, що відповідно до чинного законодавства домогосподарства звільнені від сплати ПДФО на доходи, отримані від продажу молока і м'яса. У випадку ж об'єднання «приватників» в кооперативи вони змушені платити цей податок. Ця правова колізія є серйозною перешкодою на шляху створення сільськогосподарських кооперативів, без розвитку яких неможливо домогтися підвищення якості молока, що здає населення. Перш за все, мова йде про впровадження апаратів вакуумної доїння і охолодження молока.
При цьому обидві пропозиції депутатів не передбачають додаткових бюджетних витрат.
Включення пропозицій народних депутатів М.В. Кравченко та І.А.Горіної в остаточний текст проекту Податкового кодексу вкрай важливо для розвитку вітчизняної м'ясо-молочної галузі.
Без кардинальної переробки відповідних положень Податкового кодексу вітчизняна м’ясо-молочна галузь ризикує опинитися в серйозній кризі, результатом якого стане падіння обсягів виробництва у фізичному і грошовому вираженні, а також зростання цін на готову продукцію.
Зокрема, у проекті Податкового кодексу необхідно видалити положення, які передбачають перехід від субсидування закупівельних цін до виплати компенсації на голову ВРХ наявну на 1 січня відповідного року, а також відволікання 30% коштів від виплати дотацій на кредитування будівництва та реконструкції тваринницьких ферм. Дані норми набувають чинності, у разі створення відповідного спеціального фонду Державного бюджету України. Ідея «поголовного» дотування викликала одностайні протести і гостру критику виробників, переробників і галузевих експертів.
По-перше, перехід від виплати дотації на одиницю продукції, здану переробнику, до виплати на корову веде до скорочення державної підтримки високопродуктивних виробників і заохочує власників низькопродуктивних корів. Іншими словами, це веде до скорочення стимулів збільшення обсягу виробництва і підвищення якості молока та м'яса.
По-друге, розподіл дотації між 1,6 млн. власників 2,2 млн. корів потребує створення колосального адміністративного апарату і додаткових непродуктивних витрат від власників корів, вимушених збирати довідки і заводити персональні банківські рахунки для отримання дотацій. Також з'явиться підґрунтя для корупційних зловживань, які неможливі при збереженні діючої системи субсидування закупівельних цін.
По-третє, відволікання 30% коштів на кредитування, призведе до скорочення обсягу дотацій, а, отже, зниження доходів виробників, багато з яких працюють на межі рентабельності. Також зауважимо, що великі господарства самостійно залучають кредити на розвиток виробництва, а приватник не стане звертатися за держкредитами через складність супутніх процедур. У результаті дана міра лише погіршить становище галузі і призведе до зниження її інвестиційної привабливості.
Народний депутат М. В. Кравченко подав поправку, що передбачає збереження колишнього порядку виплати дотації, - субсидування закупівельної ціни. Проте автори опублікованого проекту Податкового кодексу залишили її без уваги.
Також, залишилася неврахованою і пропозиція народного депутата І.А. Горіної, спрямована на розвиток сільськогосподарських кооперативів, які об'єднують власників ВРХ. Справа в тому, що відповідно до чинного законодавства домогосподарства звільнені від сплати ПДФО на доходи, отримані від продажу молока і м'яса. У випадку ж об'єднання «приватників» в кооперативи вони змушені платити цей податок. Ця правова колізія є серйозною перешкодою на шляху створення сільськогосподарських кооперативів, без розвитку яких неможливо домогтися підвищення якості молока, що здає населення. Перш за все, мова йде про впровадження апаратів вакуумної доїння і охолодження молока.
При цьому обидві пропозиції депутатів не передбачають додаткових бюджетних витрат.
Включення пропозицій народних депутатів М.В. Кравченко та І.А.Горіної в остаточний текст проекту Податкового кодексу вкрай важливо для розвитку вітчизняної м'ясо-молочної галузі.
Новий порядок дотації виробників молока та м’яса, що набуває сили у 2011 році, погіршить ситуацію у м’ясо-молочній галузі України. Причина – перехід від субсидування виробництва кінцевої продукції – до дотації утримання голови ВРХ.
22 грудня 2009 року Верховна Рада України прийняла закон № 1782, яким передбачений перехід від субсидування закупівельної ціни на молоко та м’ясо до прямої сплати фіксованої дотації на голову ВРХ. При цьому, законом передбачалося, що перехід на нову систему держпідтримки виробників молока та м’яса має відбутися після створення в бюджеті України спеціального фонду для сплати дотацій на голову ВРХ.
Даний закон викликав різку критику з оку більшості аграрних експертів, переробників та виробників молока. Найчастіше називали наступні недоліки запропонованого механізму розподілу дотацій:
22 грудня 2009 року Верховна Рада України прийняла закон № 1782, яким передбачений перехід від субсидування закупівельної ціни на молоко та м’ясо до прямої сплати фіксованої дотації на голову ВРХ. При цьому, законом передбачалося, що перехід на нову систему держпідтримки виробників молока та м’яса має відбутися після створення в бюджеті України спеціального фонду для сплати дотацій на голову ВРХ.
Даний закон викликав різку критику з оку більшості аграрних експертів, переробників та виробників молока. Найчастіше називали наступні недоліки запропонованого механізму розподілу дотацій:
-
Механізм, за яким дотація сплачується з бюджету на голову ВРХ, є корупційногенним, тому що рішення про виплату прийматиме чиновник. Діюча схема передбачає автоматичне субсидування закупівельної ціни. Переробники під контролем ДПАУ сплачують нараховани й ними ПДВ не державі, а виробнику у вигляді надбавки до закупівельної ціни.
-
Новий механізм не стимулює підвищення продуктивності та якості молока – корова може взагалі не давати молока, але дотація на її утримання все одно сплачуватиметься. У свою чергу, при субсидуванні закупівельних цін чим більше виробник здає молока, і чим кращою є його якість, тим більше він отримує грошей у вигляді субсидії до закупівельної ціни.
-
Спроба диференціювати розмір дотації в залежності від продуктивності корів призведе до приписок та корупції. Справа в тому, що власники низькопродуктивних корів можуть декларувати, що їхня корова дає багато молока, але воно споживається у власному домогосподарстві. Облік молока, зданого у переробку, означатиме повернення до нині діючого механізму, коли гроші фактично сплачувалися за здане молоко, але в більш ускладненому вигляді із збільшеним у багато разів адміністративним навантаженням.
-
Реальні виплати на корову, чиє молоко здається в переробку, зменшаться навіть при збільшенні бюджетних витрат на дотації. Справа в тому, що в Україні молоко далеко не всіх корів здається у переробку на молочні підприємства, частина продається нелегально або використовується у домогосподарстві. Таким чином, якщо раніше дотацію отримували тільки ті переробними, які офіційно здавали молоко, то за новою схемою воно ділитиметься між всіма утримувачами корів. В результаті у виграшній ситуації опиняться нелегали, яки продають свою продукцію на стихійних ринках, а законослухняні власники ВРХ програють.
-
Селяни будуть змушені займатися збиранням різноманітних довідок та відкриттям рахунків у банках, що може бути пов’язане із витратами (поїздки до райцентру і т.п.), які порівняні із обсягом самої субсидії, особливо для тих сіл, де відсутні не тільки відділення банків, а й поштові відділення. Одночасно може з’явитися феномен «мертвих коров’ячих душ», коли корова – отримувач субсидії – існує тільки на папері.
-
Механізм адміністрування нового порядку виплат є вкрай складним й таким, який не можна реалізувати на практиці. Так, у 2010 році введення нового порядку сплати дотацій було відкладене до 2011 року, коли через відсутність реєстру отримувачів дотації – власників корів (поставь ссылку на предыдущую, высланную мной новость). Зазначимо, що в реальності відсутній і реєстр самих корів, близько третини українських корів взагалі не мають жодних ветеринарних документів. Облік народження та забою більш ніж 2,2 млн. українських корів, зміни власників являє собою досить складну задачу. При цьому також незрозуміло, яким чином розраховувати розмір дотації, бо протягом бюджетного року загальна кількість корів може змінюватись, відповідно потрібно або постійно перераховувати розмір дотації, або змінювати суму коштів, що виділяється з бюджету для цієї мети.
[Версія для друку]
Чем вы можете помочь
-
Если Вы президент, депутат или член кабинета министров – добейтесь сохранения прежней схемы господдрежки.
-
Если вы эксперт - выскажите свое мнение или присоединяйтесь к группе.
-
Если вы рядовой гражданин - напишите своему депутату, прокомментируйте статью, примите участие в опросе на нашем сайте.