Соц опитвання: виробники молока виступають проти дотування на голову ВРХ

12 листопада 2010 в Інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція «Держпідтримка м'ясо-молочної галузі України: міфи і реальність», в ході якої оприлюднені результати першого в Україні опитування керівників молочних підприємств, проведеного центром «Соціальний моніторинг».

У прес-конференції взяли участь заввідділом інституту економіки та прогнозування НАН України, кандидат соціологічних наук Ольга Балакірєва, директор центру «Соціальний моніторинг», кандидат соціологічних наук Дмитро Дмитрук, аналітик консалтингового агентства ААА Марія Колесник і співголова громадської організації «Ділова Рада Україна» Михайло Соколов .

Повний огляд результатів опитування керівників підприємств-виробників молока

Короткий огляд результатів опитування керівників підприємств-виробників молока

З 29 жовтня по 4 листопада ц.р. Центр "Соціальний моніторинг" уперше в Україні здійснив телефонне опитування керівників молочних підприємств. Загалом було опитано 100 респондентів із різних регіонів країни. Дослідження було проведене за замовленням громадської організації "Ділова Рада України".

Одним з основних завдань дослідження стало виявлення переваг виробників молока відносно механізмів державної підтримки. Це питання протягом року є предметом напруженої дискусії між Міністерством аграрної політики та переробниками молока і м'яса. Проте, позиція самих виробників не лише не бралася до уваги, але навіть не була публічно артикульована.

Механізм держпідтримки виробників молока і м'яса

Як показали отримані дані, виробники молока практично не обізнані не лише про сам механізм виплати дотації, але навіть про те, що вони її отримують. Так 21% респондентів заявили що "не чули" про систему державних дотацій, а ще 55% чули, але не можуть сказати про неї нічого визначеного. Додаткові питання показали, що уявлення останньої групи про систему держпідтримки дійсно є вкрай фрагментарними і навіть фантастичними. Так, деякі з респондентів вважають, що дотацію сплачує не держава, а переробники.

Незважаючи на низьку інформованість, у виробників мають усталені переваги відносно бажаної системи держпідтримки. Так, 55% з усіх опитаних вважають за краще отримувати дотацію на кожен літр зданого молока, а 25% - на голову ВРХ. При цьому серед керівників підприємств, що мають надої на корову більше 4000 літрів в рік, прибічників субсидіювання закупівельних цін вже 57%, а «поголівного» дотування – лише 19%.

Хоча 59% виробників вважають чинну систему дотацій невигідною для них, 62% виступають проти переходу до дотування на голову ВРХ, а за – лише 18%. У свою чергу, серед представників найбільш високопродуктивних господарств (рівень надоїв вище 4000 літрів) доля супротивників переходу складає вже 68%, а прибічників – 9%.

"Нині чинний механізм субсидіювання закупівельних цін на молоко і м'ясо, влаштований так, що виробникові не доводиться робити будь-яких зусиль для отримання дотації. В результаті багато хто про неї просто не знає.

Невдоволення наявною системою і одночасна відмова від переходу до дотування на голову ВРХ пояснюється тим, що виробники незадоволені низьким рівнем дотації, а не механізмом її розподілу, що також підтверджується їхніми відповідями на перше питання цієї серії. Такий стан справ недивний, особливо якщо врахувати, що усі інші дотації, наприклад, доплата за оформлення ветеринарного паспорта, фінансуються за залишковим принципом, тобто не сплачуються взагалі», - пояснила експерт консалтингової агенції «ААА» Марія Колесник.

Маленькі і великі локомотиви галузі

Як свідчать дані опитування, протягом останніх двох років, незважаючи на кризу, в усіх господарствах відзначено зростання продуктивності молочного стада. В середньому приріст склав 366 літрів в рік. При цьому явними лідерами є найменші (до 50 голів) і найбільші (більше 700 голів) господарства. Перші за два роки збільшили надої на корову на 507 літрів в рік, а другі – на 920. Необхідно зазначити, що великі господарства при цьому досягли відмітки 5365 літрів в рік.

Аутсайдерами у свою чергу стали підприємства з чисельністю від 50 до 300 корів, у них фіксується як найнижча продуктивність 2197 лiтрiв на рiк, так і найнижчий темп приросту надоїв 138 лiтрiв на рiк.

"Отримані дані свідчать, що в галузі триває інтенсивний процес розвитку за рахунок підвищення продуктивності. Цей підхід є стратегічно вірним і залишиться таким найближчими роками. Так, надої на корову в ЄС в середньому складають близько 8000 літрів в рік, а в США 12000. Це означає, що українські виробники можуть, як мінімум, подвоїти обсяги виробництва молока, не збільшуючи чисельність поголів'я, - пояснила Марія Колесник. - Відставання середняків, швидше за все, пояснюється тим, що це колишні радянські колгоспи, тоді як маленькі господарства – фермери-приватники, а найбільші – сучасні комерційні підприємства".

Модернізація ключ до успіху

Як показують дані опитування, більшість підприємств 95% або вже здійснило, або планує найближчими місяцями здійснити ті чи інші модернізаційні заходи: побудувати або відремонтувати корівник - 35%, купити/орендувати доїльні апарати - 31%, збільшити поголів'я племінних корів – 31% (всього збільшити поголів'я планує 51% господарств), купити або орендувати холодильні установки - 24%.

77% респондентів вважають, що можуть збільшити обсяг виробництва молока без збільшення поголів'я. Для досягнення цього результату, на думку респондентів, необхідно поліпшити кормову базу - 39% (від 78 респондентів), провести селекційні заходи/поліпшити якість стада - 17% (від 78 респондентів).

"Коментуючи свої відповіді, багато респондентів скаржилися на труднощі з придбанням комбікормів, заявляючи, що комбінати готові працювати лише з великими підприємствами", - розповів директор Центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.

"Проблема комбікормів дійсно видається досить гострою, причина – занепад і монополізація галузi виробництва кормiв, а також відсутність у виробників необхідних оборотних коштів", - підтримує його Марія Колесник.

Міфи і реальність

"Підбиваючи підсумок аналізу даних дослідження, можна з упевненістю констатувати - уявлення про українських тваринників, як про відсталих, несучасних людей, є в корені неправильним. Вже виросла і оформилася група нових підприємців: фермерів та організаторів великих господарств, здатних не просто виживати, але і заробляти гроші, динамічно розвиваючи свій бізнес.

Вони роблять ставку на інтенсивне виробництво і, передусім, підвищення продуктивності молочного стада і вже добилися значних результатів. Саме вони є локомотивами галузі і визначають її майбутнє.

Завдання держави – підтримати їх, допомогти їх прискореному розвитку, а значить, зробити так, щоб саме вони стали основними одержувачами державної підтримки.

Система виплати дотацій на одиницю виготовленої продукції, - субсидуіювання закупівельних цін, - вирішує цю задачу. Тоді як перехід до виплат на голову КРС навпаки призведе до зрівнялівки. Сподіваюся, що народні депутати прислухаються до думки самих виробників-одержувачів дотацій, зберігши, а можливо і удосконаливши механізм субсидіювання закупівельних цін на молоко та м'ясо, що вже виправдав себе", - зробила висновок Марія Колесник.

Основні результати соціологічного опитування керівників підприємств виробників молочної продукції

Метод збору інформації: телефонне опитування.
Опитування проведене з 29 жовтня по 4 листопада 2010 року.
Розмір вибірки: 100 осіб.

Таблиця 1. Розподіл відповідей на запитання: «Скільки дійних корів було 2 роки тому на Вашому підприємстві? Їх було більше, менше або стільки ж?», %


Таблиця 2. Порівняння поточних надоїв з однієї голови ВРХ та надоїв 2 роки тому, залежно від розміру господарства


Таблиця 3. Розподіл відповідей на запитання: «Скажіть, чи плануєте в найближчі 12 місяців здійснити наступні перетворення на Вашому підприємстві?», %


Таблиця 4. Розподіл відповідей на запитання: «Як Ви оцінюєте, чи може Ваше підприємство виробляти більше молока, використовуючи існуючі виробничі потужності (не збільшуючи кількість дійних корів)?», база 100 опитаних


Таблиця 5. Розподіл відповідей на запитання: «Що необхідно Вашому підприємству для того щоб виробляти більше молока, використовуючи існуючі виробничі потужності (не збільшуючи кількість дійних корів)?», серед тих, хто вказав що може виробляти більше продукції (база 78 респондентів)


Таблиця 6. Розподіл відповідей на запитання:«Скажіть, чи чули Ви про систему державної підтримки виробників молока?», %


Таблиця 7. Розподіл відповідей на запитання: «Скажіть, який спосіб отримання дотацій Ви б хотіли отримувати й він був найкращим для Вашого підприємства: ...», залежно від рівня надоїв


Таблиця 8. Розподіл відповідей на запитання: «Якщо говорити про державні дотації, скажіть, який варіант для Вас кращий: ... », залежно від рівня надоїв


За підсумками перших трьох кварталів 2010 р. загальна сума виплат за молоко становила 9256412,4 грн. Із загальної вартості сума державних дотацій склала 1211146,7 грн. (15%). За даними Державного комітету статистики поголів’я корів зараз налічує 2736,5 тис. голів. Таким чином, сума дотація на одну голову ВРХ за перші 9 місяців склала би. 443 грн. Джерело: Державний комітет статистики, статистичний бюлетень «Надходження продукції тваринництва на переробні підприємства»; за формами №11-заг «Надходження худоби та птиці на переробні підприємства» та №13-заг «Надходження молока на переробні підприємства».